ЗНО – це одна з найбільш знакових реформ в українській освітній системі. Ось вже вісім років в Україні є звичайною практика проведення зовнішнього незалежного тестування. Екзаменування являє собою тести, які складають випускники одинадцятого класу, щоб підтвердити свій рівень оволодіння шкільними предметами та отримати сертифікат для вступу до вибраного ВНЗ . Впровадження даної практики для оцінки знань випускників дозволило вирішити відразу декілька проблемних питань. Для початку, таким чином суттєво скоротився рівень зловживань повноваженнями у школах і вищих навчальних закладах.
Тестування проводиться в незнайомому для учня місці і під наглядом незалежних спостерігачів, так що підробка сертифіката та інші маніпуляції з результатами іспитів стали фактично неможливими. Крім цього, такий вид оцінювання вважається максимально об'єктивним, а випускники позбавлені від нескінченних повторних екзаменів з одного і того ж предмету, який вони здавали спочатку в школі, а потім при вступі до ВНЗ.
Новини про ЗНО-2017
Нагадаємо, що до 2016 року система зовнішнього тестування перебувала мало не під загрозою зриву — після вилучення серверів фахівці Центру оцінки якості освіти не могли відшукати базу завдань для тестування. У підсумку складові комплексу для тесту вдалося відновити, використавши в якості бази програми минулих років. З 2017 року представники Міносвіти збираються впровадити нові програми.
Кількість інновацій поки що залишається мінімальним. Зокрема, було знято питання про проведення дворівневих тестів — апробація нововведення не показала його ефективності і затребуваності з боку Внз. Планується, що з 2017 року буде введено аудіювання з іноземних мов, а тести з даної дисципліни увійдуть у категорію обов'язкових. Далі ми розберемо детальніше, з якими нововведеннями зіткнуться випускники 2017 року.
Зміна термінів дії сертифікатів ЗНО
До недавнього часу абітурієнти, які закінчили школу до введення практики ЗНО, могли вступати до Вузів за результатами вступних іспитів. Що стосується терміну дії сертифіката, то він був визначений періодом п'ять років. Згідно з новим освітнім нормам, вступати тепер можна тільки на підставі результатів зовнішнього тестування, а період дії сертифіката скорочується до одного року. Якщо ж випускник з якихось причин не подав заявку до ВНЗ у цьому році, наступного разу йому знову доведеться здавати ЗНО, щоб ще раз підтвердити рівень своїх знань.
ЗНО для випускників коледжів
На хвилі інформації про те, що ЗНО стає обов'язковим для випускників усіх років, цілком зрозуміле хвилювання випускників коледжів. Однак поки було озвучено рішення, що вводити ЗНО для цієї категорії абітурієнтів недоцільно. Для тих, хто отримав диплом про закінчення навчального закладу І-ІІ рівня акредитації, подальшу освіту у Вузі може бути продовжено, якщо абітурієнт успішно здасть внутрішні іспити.
Два рівня складності
З 2017 року в форматі тестів з української мови і літератури, а також в тестовому випробуванні з математики обіцяють передбачити диференціацію. Пояснюється така інновація тим, що рівень знань, який можна визначити як достатній, наприклад, для майбутніх кібернетиків і філологів, має суттєві відмінності. У 2016 році рівень буде однаковим для всіх. Однак з 2017 року можна очікувати поділу деяких дисциплін на базовий і профільний рівні складності.
Одна хвиля зарахування у ВУЗ
Кампаніями минулих років зарахування у вузи відбувалося в три етапи, кожен з яких міг «посунути» абітурієнта у списках, якщо хтось із рекомендованих для зарахування не приніс у приймальну комісію оригінали документів. Якщо ви були в списку на 21 місці, а на бюджет потрапляли перші 20 чоловік, був шанс, що хтось з них піде на іншу спеціальність і в другу хвилю ваше прізвище буде в списку щасливчиків, які пройшли на місце за держзамовленням. З нової кампанії зарахування відбуватиметься в одну хвилю.
Під час подачі документів до ВНЗ вчорашні школярі повинні вказати 15 вузів або спеціальностей-пріоритетів, зазначивши для них відповідну позицію: 1 – перший пріоритет, 15 – останній. Пріоритети можуть бути розподілені двома можливими способами: 5 вузів на 3 спеціальності-пріоритету в кожному або 1 спеціальність-пріоритет, але у 15 вузах.
Після обробки в централізованій базі даних ці відомості і бали за сертифікати переносяться у реєстр, а для абітурієнта буде визначено список Вузів, на вступ в які він може розраховувати. Після того як будуть принесені оригінали документів, може виникнути ситуація, що залишаться бюджетні місця, але, якщо ваші бали не були визначені як прохідні, то «піднятися» на них не можна.
Зміни в бальній системі
Перерахунок відбувся балів шкільного атестату. У минулому році ці оцінки перераховувалися виходячи зі шкали в 60 балів. На сьогоднішній день шкала оцінювання збільшена до 200 балів за атестат. Наприклад, 3 бали за старою системою тепер прирівнюються до 118 7 балів – до 152 а 9 – до 171 балу.
Скасовано мінімальний прохідний бал
Нагадаємо, що в кампаніях минулих років варіант, що випускник не здасть ЗНО, в принципі не передбачався. У будь-якому випадку він отримував сертифікат з зазначеними в ньому мінімальними балами. У новому навчальному році випускникам доведеться продемонструвати якийсь мінімальний рівень знань і набрати бали, в іншому випадку тест вважає не зданим, бали атестата не враховуються, а сертифікат не видається.
Інновації в розрахунку коефіцієнтів конкурсних балів
Нові законодавчі норми розширили повноваження Вишів в даному питанні. Починаючи з поточної вступної кампанії, кожен навчальний заклад буде самостійно вирішувати, яким чином формується бал для вступу. Міносвіти визначає тільки деякий процентний проміжок, який потрібно враховувати при розробці рейтингу документів школярів, вступників до ВНЗ. Як виглядає нова система:
- Як мінімум 20% рейтингового бала повинні визначатися балами, отриманими за проходження ЗНО;
- Як мінімум 10% загального балу повинні визначатися балами за атестат про отримання середньої освіти;
- Якщо вступ до ВНЗ передбачає проведення творчого конкурсу, цей вид випробування може займати до 50% від загального рейтингового балу;
- Залишені бали можуть бути розподілені на грамоти, дипломи та сертифікати за перемогу в конкурсах або МАНах, за проходження підготовчих курсів і т. д.
Предмети, які виносяться на ЗНО
Перелік предметів, які виносяться на ЗНО, поки не зазнав особливих змін. У даному списку залишається тестування з української мови та літератури, математики, історії України, хімії, фізики, біології, географії, російської, англійської, французької, німецької та іспанської мов. Максимум предметів, які можна здавати в якості ЗНО становить 4 дисципліни. Обов'язковими залишаються українська мова та література, математика або історія України (на вибір випускника).
З нового навчального року змінюється перелік вибіркових дисциплін, з яких можна складати тестування: зарубіжна література всесвітня історія стали прерогативою комісій Вузів. ЗНО з даними предметів більше не передбачено.
ЗНО з англійської (іноземної) мови
За словами Лариси Середяк, яка займає посаду директора Львівського регіонального центру оцінювання якості освіти, з 2017 року англійська мова може стати обов'язковим предметом ЗНО. Міносвіти рекомендувало зробити третій обов'язковий предмет вже з 2016 року, однак громадськість надіслала петицію з проханням скасувати дане нововведення. Прохання було задоволено, однак це всього лише річна поступка.
Англійська мова буде винесена в якості шкільного іспиту і буде проходити в умовах, максимально наближених до ЗНО. А ЗНО з іноземних мов, які проходять випускники поточних років, вже передбачає читання і лист, завдання на лексику і граматику. У програмі, яка набуде чинності з 2017 року, буде доданий елемент аудіювання. Передбачається, що такий підхід дасть можливість перевірити, чи готові абітурієнти розуміти тексти на слух і вибирати з них потрібну інформацію.
Згідно з наказом Міносвіти і науки України від 18 грудня 2015 року, буде проведена апробація нового формату ЗНО з іноземних мов. У 2016 році тестове ЗНО підуть випускники шкіл Київської, Львівської та Одеської областей. Апробаціонне тестування буде включати завдання кількох рівнів складності: B1 – іноземну мову на рівні стандарту, В2 – для школярів, які вивчали мову на профільному рівні. Будуть запропоновані такі завдання, як читання, говоріння, письмо та аудіювання.
Остання частина тесту буде включати інструкцію для проходження тесту, звукозапис тексту, запитання або твердження, що відносяться до тексту, та варіанти відповідей на них. На виконання всіх завдань пробного ЗНО буде відведено 180 хвилин, з яких 30 відводиться на аудіювання. У наказі Міносвіти міститься інформація про те, що за бажанням учасників пробного тесту результати апробації можуть бути враховані в якості оцінки за державну підсумкову атестацію з іноземної мови.
Нововведення за термінами навчання в школі
Для випускників майбутніх років все більш актуальним питання про перехід на 12-річну систему шкільної освіти. Все йде до того, що через два роки ця норма набуде чинності. Згідно словами Інни Совсун, заступник міністра освіти і науки України, випускникам 2017 року хвилюватися не про що. Реформа торкнеться лише тих, хто поступить в школу в 2017 році, а перші випускники дванадцятирічки стануть абітурієнтами Вузів лише в 2029 році.
Дане нововведення викликало у суспільстві неоднозначну реакцію, тому міністерство вважає за потрібне прокоментувати своє бачення реформи. На думку Совсун, така інновація допоможе випускникам зробити усвідомлений вибір майбутньої професії. Школяр в 16-17 років зазвичай ще не розуміє, ким він бачить себе у майбутньому, що часто закінчується вступом у ВУЗ за вибором батьків або порадою старших друзів.
Останні три класи будуть передбачати професійне навчання на гуманітарної або технічної основі. Також передбачається, що професійна шкільна підготовка дозволить скоротити навчальну програму профільних Вузів, прибравши з неї предмети циклу загальної підготовки.
Немає коментарів :
Дописати коментар